- здобути
- [здоубу/тие]
-у/ду, -у/деиш; мин. -у/ў, здобула/; нак. -у/д', -у/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
здобути
Смотреть что такое "здобути" в других словарях:
здобути — див. здобувати … Український тлумачний словник
здобути — див. здобувати … Словник синонімів української мови
здобути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
воспріати стéпень — здобути вчений ступінь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… … Словник синонімів української мови
Украинская повстанческая армия — Запрос «УПА» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Українська повстанська армія Украинская повстанческая армия … Википедия
Хасевич, Нил Антонович — Нил Антонович Хасевич Ніл Антонович Хасевич Автопортрет (1945) … Википедия
бажати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) чого або з інфін. Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що небудь; хотіти. || кого, розм. Хотіти, щоб хтось був поруч. 2) кому чого або з інфін. Висловлювати побажання про здійснення чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
бажаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бажати. || у знач. ім. бажа/ючий, чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що небудь … Український тлумачний словник
бакалавріат — у, ч. Додаткова програма навчання для тих, хто отримав університетську освіту і бажає здобути ступінь бакалавра … Український тлумачний словник
